Через значну фізичну чи нервову напругу та хвилювання зріст людини протягом дня під впливом стресу може зменшуватися приблизно на 1% порівняно з ранковими показниками, як дослідили шведські вчені.

Однаковий фактор стресу викликає у різних людей абсолютно несхожі емоційні та фізіологічні наслідки через генетику, досвід та особливості характеру: хтось страждає від безсоння, хтось відчуває роздратування, хтось стає апатичним, а хтось втрачає апетит чи відчуває біль у животі.

Хронічний стрес змінює склад корисних бактерій у кишківнику, а порушений мікробіом через нервову систему може ще більше посилювати тривожність чи дратівливість.

Не весь стрес шкідливий. Існує так званий «еустрес» (позитивний стрес), який виникає від приємних емоцій — наприклад, під час катання на атракціонах, цікавого подолання перешкод або захоплюючого змагання.

Але коли людина відчуває, що вже не може контролювати рівень стресу, він починає негативно впливати на неї і може перейти в хронічний стрес зі значними шкідливими наслідками.

Стрес та травматичний досвід батьків можуть передаватися дітям не лише через виховання, а й на рівні біології (епігенетично) — через хімічні мітки на генах, які впливають на реакцію наступних поколінь на небезпеку.

Кортизол — це життєво важливий гормон, який виробляють надниркові залози і який відповідає не лише за реакцію на стрес, а й за енергію, обмін речовин та пробудження.

Він наш внутрішній будильник. Рівень кортизолу різко зростає приблизно через годину після пробудження (так зване «кортизолове пробудження»), щоб дати нам енергію на весь день. Найнижчий його показник спостерігається опівночі.

Синтезується гормон стресу з холестерину. Кортизол походить з холестерину, подібно до статевих гормонів. У разі сильного стресу тіло витрачає холестерин переважно на синтез кортизолу, через що може тимчасово знижуватися вироблення інших гормонів.

Рівень кортизолу матері та плода взаємопов'язаний. Надмірний стрес під час вагітності через це може вплинути на формування реакції дитини на стресові ситуації в майбутньому.

Рівень гормону стресу зростає з віком. Наукові дані показують, що у віці від 50 до 89 років базовий рівень цього гормону природним чином збільшується приблизно на 20% як у чоловіків, так і у жінок.

Гормон стресу не лише руйнує, а й рятує. Хоча хронічний високий кортизол шкідливий, у гострій ситуації він рятує життя: миттєво підіймає артеріальний тиск, мобілізує глюкозу для м'язів та повністю вимикає тимчасово непотрібні функції на кшталт травлення чи репродуктивної системи.

Зв'язок із магнієм. Наука доводить, що мікроелемент магній допомагає знижувати рівень кортизолу та адреналіну після фізичного чи емоційного навантаження, заспокоюючи нервову систему.

Невеликий та швидко пригашений сплеск напруги стимулює імунну систему, підвищує витривалість, допомагає організму виробляти антитіла.

Тож щоб стрес залишався в рамках корисного, його потрібно дуже вміло й чітко дозувати та контролювати.

Приблизно 40% людей мають звичку "заїдати" стрес чимось солодким та калорійним, при чому жінкам це притаманно навіть більше, ніж чоловікам, хоча в середньому енергії вони витрачають менше. Тож на їх вазі це "заїдання" стає помітним швидше.

Хронічний стрес руйнує нормальну роботу гіппокампу - частини мозку, яка відповідає за навчання та перевод інформації з короткострокової до довгострокової пам'яті.

Тож навчатися стає важче, а пам'ять стає "дівочою" :)

Стресові ситуації захоплюють увагу людини на кшталт пастки.

З багатьох подій дня або тижня найдовше та найяскравіше людина пам'ятає не нейтральні чи приємні події, а саме стресові ситуації.

І подумки може повертатися до них знов і знов протягом довгого часу, фіксуючись на проблемах чи негативі.

Одне критичне зауваження запам'ятається набагато сильніше та глибше, ніж 10 подяк чи слів підбадьорення.